угаювати

(вга́ювати), -юю, -юєш, недок., уга́яти (вга́яти), -а́ю, -а́єш, док., перех., розм.

1) Затримувати кого-небудь довше, ніж треба; барити.

••

Уга́ювати (угая́ти) сон діал. — не давати, заважати комусь спати.

2) Витрачати марно, марнувати (час); гаяти.